задрипаний
ЗАДРИ́ПАНИЙ, а, е, фам.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до задри́пати.
Хата по три дні стояла не метена, ..а на господиню гидко й глянути: сорочка чорна, спідниця задрипана. (Коцюб., І, 1956, 26).
2. у знач. прикм. Який задрипався, забруднив чим-небудь одяг, взуття і т. ін.
Дивлюсь: неначе ті ягнята, Ідуть задрипані дівчата (Шевч., II, 1953, 358);
Повна, задрипана й розхристана жінка підкидала безустанку в піч віхті соломи (Ірчан, II, 1958, 20).
3. у знач. прикм., перен. Нічого не вартий; нікчемний.
— Я не якийсь там задрипаний парубок-шелихвіст, —гордо сказав Клим (Н.-Лев., III, 1956, 332);
// Який майже нічого не мав з майна; злиденний.
Панок це був задрипаний — в боргах, як у реп’яхах, але пихатий (А.-Дав., Слово.., 1964, 6).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задрипаний — задри́паний дієприкметник фам. Орфографічний словник української мови
- задрипаний — див. брудний; поганий Словник синонімів Вусика
- задрипаний — ЗАБРУДНЕНИЙ; П. нікчемний, затрушений, нічого не вартий; (панок) злиденний. Словник синонімів Караванського
- задрипаний — -а, -е, фам. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до задрипати. 2》 у знач. прикм. Який задрипався, забруднив чим-небудь одяг, взуття і т. ін. 3》 у знач. прикм., перен. Нічого не вартий; нікчемний. || Який майже нічого не має з майна; злиденний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задрипаний — А, -е. Зачуханий, поганий. Улітку він покидає свій завошивлений, зачуханий, свій задрипаний Партизанськ чи Мухоморськ (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу
- задрипаний — БІ́ДНИЙ (який живе в нестатках), УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИДЕ́ННИЙ підсил., НУЖДЕ́ННИЙ підсил., ГО́ЛИЙ підсил. розм., НИ́ЩИЙ підсил. заст., ОБІ́ДРАНИЙ (ОБДЕ́РТИЙ) підсил. розм., ГОЛОДРА́НИЙ зневажл., ГОЛОПУ́ЗИЙ зневажл. Словник синонімів української мови
- задрипаний — Задрі́[и́]паний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)