задум

ЗА́ДУМ, у, ч.

1. Задуманий план дій; намір.

Андруша з хлопцями, безумовно, щось задумали. А суворі обличчя, настороженість і кийки в руках ясно говорять, що од їхніх задумів комусь не поздоровиться (Головко, І, 1957, 363);

Славними трудовими перемогами і звершеннями, новими грандіозними задумами, величезним пафосом творення сповнене життя радянського народу (Літ. газ., 26.XII 1961, 1).

2. Основна ідея художнього, музичного, публіцистичного і т. ін. твору.

У своїй цікавій за задумом п’єсі «Підеш — не вернешся» І. Кочерга малює в особі Маль-ванова образ більшовика, дослідника і завойовника неосяжних пустинь (Іст. укр. літ., II, 1956, 532);

Обидві частини статті [І. Франка] нерозривно зв’язані між собою єдиним задумом, єдиною ідеєю (Укр. літ. критика.., 1959, 426).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задум — (те, що планується) замисел, (обдуманий) план, передбачення, розм. затія. Словник синонімів Полюги
  2. задум — за́дум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. задум — ЗАДУМ – ЗАДУМА Задум, -у. Задуманий план дій, намір; основна ідея твору. Задум Кирилика здавався їй зухвалим, занадто вже сміливим і ризикованим (Я.Гримайло); Олександр Іванович негоден самостійно оцінити задум і виконання малюнка (Б. Літературне слововживання
  4. задум — (сміливий) плян, ідея, намір, замір, надум, жм. думка, р. намисел, зн. затія; (твору) сов. замисел. Словник синонімів Караванського
  5. задум — [задум] -му, м. (ў) -м'і, мн. -мие, -м'іў Орфоепічний словник української мови
  6. задум — -у, ч. 1》 Задуманий план дій; намір. 2》 Основна ідея художнього, музичного, публіцистичного і т. ін. твору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. задум — ЗА́ДУМ (те, що задумане — перев. заздалегідь), ЗА́МИСЕЛ, ПО́МИСЕЛ, ПО́МИСЛ книжн., ЗАТІ́Я розм., ПО́ДУМ рідко; ПРОГРА́МА, ПЛАН (добре обдуманий, конкретний); ПЕРСПЕКТИ́ВА, ВИ́ГЛЯД (на майбутнє); ПЕРЕДБА́ЧЕННЯ, ПЕРЕДНАКРЕ́СЛЕННЯ, НАКРЕ́СЛЕННЯ... Словник синонімів української мови
  8. задум — Задум, -му м. Замыселъ, намѣреніе. Душа в великих задумах каталась. К. МБ. Чи знаєш ти закони рівноваги і задуми того, хто ввесь — премудрість? К. Іов. 83. Словник української мови Грінченка