задуманий

ЗАДУ́МАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до заду́мати 1.

Приходить пора визрівання задуманих нами чудес (Шер., Дружбою.., 1954, 100);

[Касьянов:] Задуманий вами маневр — це щось незрівнянне у військовій науці (Дмит., Драм. тв., 1958, 110);

// У знач. прикм.

Коли до вечора переправа не буде захоплена, то задумана операція зійде нанівець (Трубл., І, 1955, 76);

Кіндрат.. бродив у глибокій задумі по лісу, виношуючи сюжет задуманого роману (Іщук, Вербівчани, 1961, 18);

// у знач. ім. заду́мане, ного, с. Задум, намір.

Радянські люди сповнені твердої рішимості здійснити задумане партією (Ком. Укр., 1, 1959, 4).

2. у знач. прикм. Який задумався, замислився, поринувши в задуму, роздуми; замислений, задумливий.

Чого він такий смутний, такий задуманий, аж змарнів (Мирний, IV, 1955, 207);

Дочитавши листа, Марія Василівна сиділа якусь хвилину задумана (Збан., Старший брат, 1952, 67);

*Образно. Вільний степ, моря глибокодонні, Тінисті задумані ліси, Даль озер, луги і оболоні — Ще не бачив стільки він краси! (Бичко, Простота, 1963, 100);

Красуня задумана осінь Золоті паруси нап’яла (Гончар, IV, 1960, 25);

Минали осінні задумані дні (Іваничук, На краю.., 1960, 69);

// Який виражає задуму, роздуми.

Висувала [Маланка] з кутка Гафійчину скриню.., розгортала вишивані рушники і переводила задуманий погляд на дочку (Коцюб., II, 1955, 30);

Задумане обличчя; Задумана усмішка; Задуманий голос.