задумливість

ЗАДУ́МЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. заду́мливий.

Задумані хлопці, задумані й дівчата, і ця задумливість робить їх мовби дорослішими (Гончар, Тронка, 1963, 142);

*Образно. Задумливості річка молода Мене гойдає на погожій хвилі (Рильський, II, 1956, 199).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задумливість — заду́мливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. задумливість — -вості, ж. Властивість за знач. задумливий. Великий тлумачний словник сучасної мови