задурювати

ЗАДУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАДУРИ́ТИ, урю́, у́риш, док., перех., розм.

1. Дурити, морочити кого-небудь, заплутуючи.

— Хто? Ти? — Лев заревів [на Мишу], — така погана? Мене, такого пана, Сюди задурювать прийшла?.. (Гл., Вибр., 1951, 26);

Відчитавши голову, колгоспниця взялася за рахівника: — А ви, Порфире Панкратовичу, не задурюйте нас своєю бухгалтерією (Збан., Переджнив’я, 1955, 125);

[Жураківський:] Отой його дядько-орендатор хотів прямо заганять, задурить хлопця, щоб легше зробить з його довічного собі батрака (Вас., III, 1960, 299);

Панна.. почала з того, що засліпила, затуркала, задурила, причарувала мою дружину (Л. Янов., І, 1959, 444).

Заду́рювати (задури́ти) го́лову кому — обдурювати кого-небудь словами або вчинками, позбавляти можливості тверезо міркувати.

Як нахабно брешуть, як затуманюють очі, задурюють голови легковірним землякам, залякують їх українські.. націоналісти (Вишня, І, 1956, 290).

2. Те саме, що задурма́нювати.

Він випив був лишнє, щоб забутися, розвеселитися, а вийшло — тільки свою голову задурив (Мирний, III, 1954, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задурювати — заду́рювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. задурювати — див. обманювати Словник синонімів Вусика
  3. задурювати — (затуманювати) забивати баки, плутати, збивати з пантелику, впроваджувати в блуд, перти тумана в очі, одуряти, пускати ману на кого, наводити полуду на <�напускати ману в> очі; док. ЗАДУРИТИ, затуманити. Словник синонімів Караванського
  4. задурювати — -юю, -юєш, недок., задурити, -урю, -уриш, док., перех., розм. 1》 Дурити, морочити кого-небудь, заплутуючи. Задурювати голову. 2》 Те саме, що задурманювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. задурювати — заду́рювати відволікати увагу (ср, ст): Юрчик плакав і плакав за мамою, а я мусіла показувати йому всякі фіґлі, трохи задурила його, то вже потім бавився спокійно (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. задурювати — ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. задурювати — Заду́рювати, -рюю, -рюєш, -рює; задури́ти, -дурю́, -ду́риш, -рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. задурювати — Задурювати, -рюю, -єш сов. в. задури́ти, -рю́, -риш, гл. Забивать, забить голову, притупить умственныя способности. Мене, такого пана, сюди задурювать прийшла. Гліб. 59. Чоловік дурний, бо (жінка) задурила. Грин. II. 159. Словник української мови Грінченка