1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

задурювати

заду́рювати відволікати увагу (ср, ст): Юрчик плакав і плакав за мамою, а я мусіла показувати йому всякі фіґлі, трохи задурила його, то вже потім бавився спокійно (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задурювати — заду́рювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. задурювати — див. обманювати Словник синонімів Вусика
  3. задурювати — (затуманювати) забивати баки, плутати, збивати з пантелику, впроваджувати в блуд, перти тумана в очі, одуряти, пускати ману на кого, наводити полуду на <�напускати ману в> очі; док. ЗАДУРИТИ, затуманити. Словник синонімів Караванського
  4. задурювати — -юю, -юєш, недок., задурити, -урю, -уриш, док., перех., розм. 1》 Дурити, морочити кого-небудь, заплутуючи. Задурювати голову. 2》 Те саме, що задурманювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. задурювати — ПА́МОРОЧИТИ (притупляти свідомість; позбавляти здатності тверезо мислити), ЗАПА́МОРОЧУВАТИ, ЗАМОРО́ЧУВАТИ, ЗАТУМА́НЮВАТИ, ОДУРМА́НЮВАТИ, ЗАДУРМА́НЮВАТИ, ДУРМА́НИТИ, ОБМОРО́ЧУВАТИ (ОМОРО́ЧУВАТИ) розм., ЗАДУ́РЮВАТИ розм., ОТУМА́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. задурювати — Заду́рювати, -рюю, -рюєш, -рює; задури́ти, -дурю́, -ду́риш, -рять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. задурювати — ЗАДУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАДУРИ́ТИ, урю́, у́риш, док., перех., розм. 1. Дурити, морочити кого-небудь, заплутуючи. — Хто? Ти? — Лев заревів [на Мишу], — така погана? Мене, такого пана, Сюди задурювать прийшла?.. (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. задурювати — Задурювати, -рюю, -єш сов. в. задури́ти, -рю́, -риш, гл. Забивать, забить голову, притупить умственныя способности. Мене, такого пана, сюди задурювать прийшла. Гліб. 59. Чоловік дурний, бо (жінка) задурила. Грин. II. 159. Словник української мови Грінченка