1. Словник української мови в 11 томах

задушевно

ЗАДУШЕ́ВНО. Присл. до задуше́вний.

Свирид Яковлевич, прощаючись, затримав у своїй руці Дмитрову руку і задушевно сказав; — А Марта — дівчина хороша. Коли полюбилась — одружись (Стельмах, II, 1962, 378).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задушевно — задуше́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. задушевно — Присл. до задушевний. Великий тлумачний словник сучасної мови