задушно
ЗАДУ́ШНО.
1. Присл. до заду́шний.
2. у знач. присудк. сл., де. Про наявність задухи (у 1 знач.), спеки де-небудь.
Було тепло, та не задушно; повітря чисте та свіже: дихалось легко та вільно (Мирний, III, 1954, 257);
Задушно в кімнаті.
3. у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття ким-небудь задухи (у 1 знач.), спеки.
Він сіпнув комір жупана, ніби стало йому задушно (Тулуб, Людолови, І 1957, 434).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задушно — заду́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- задушно — див. жарко Словник синонімів Вусика
- задушно — 1》 Присл. до задушний. 2》 у знач. присудк. сл., де. Про наявність задухи (у 1 знач.), спеки де-небудь. 3》 у знач. присудк. сл., кому. Про відчуття ким-небудь задухи (у 1 знач.), спеки. Великий тлумачний словник сучасної мови