задушний
ЗАДУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що заду́шливий.
Ніч стала така задушна: напевно, дощ буде (Крот., Сини.., 1948, 307);
Коли вони втрьох виходили з задушної майстерні на вільне повітря, сова на шафі скрикнула й змахнула крилами (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 409);
Літній парк, задушний запах м’яти (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 142).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задушний — заду́шний прикметник Орфографічний словник української мови
- задушний — ЗАДУШЛИВИЙ (день) душний; (газ) отруйливий, отруйний; (- оточення) П. гнітючий. Словник синонімів Караванського
- задушний — -а, -е. Те саме, що задушливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задушний — задушний поминальний (ст) ◊ заду́шний день → задушки 2: То якраз було на Задушний день. Цілий Личаківський цвинтар був освітлений – світло аж било, так було ясно (Колесса) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- задушний — ДУ́ШНИ́Й (про повітря високої температури, насичене вологою, випарами; з таким повітрям), ЗАДУ́ШЛИВИЙ, ЗА́ДУ́ШНИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ рідше, ПАРКИ́Й, ПАРНИ́Й розм. Словник синонімів української мови
- задушний — Заду́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- задушний — Задушний, -а, -е 1) О воздухѣ: спертый. 2) Заупокойный, поминальный. — день. День всеобщаго поминовенія, родительская суббота. Словник української мови Грінченка