задушний
ДУ́ШНИ́Й (про повітря високої температури, насичене вологою, випарами; з таким повітрям), ЗАДУ́ШЛИВИЙ, ЗА́ДУ́ШНИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ рідше, ПАРКИ́Й, ПАРНИ́Й розм. Перший раз по довгій зимовій неволі в тісних, душних хатах ми, сільські діти, могли побігати собі свобідно (І. Франко); Повітря в кухні було важке, задушливе (В. Козаченко); В задушні, паркі ночі виносив (капітан) постелю з каюти на бак (О. Гончар); Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив (Панас Мирний); Повітря неймовірно парке, таке парке, яким воно буває тільки у передгрозовий час (Ю. Збанацький); День парний, дрімливий, сонечко парить, наче з-за туману (Марко Вовчок). — Пор. 1. жарки́й.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задушний — заду́шний прикметник Орфографічний словник української мови
- задушний — ЗАДУШЛИВИЙ (день) душний; (газ) отруйливий, отруйний; (- оточення) П. гнітючий. Словник синонімів Караванського
- задушний — -а, -е. Те саме, що задушливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задушний — задушний поминальний (ст) ◊ заду́шний день → задушки 2: То якраз було на Задушний день. Цілий Личаківський цвинтар був освітлений – світло аж било, так було ясно (Колесса) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- задушний — Заду́шний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- задушний — ЗАДУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що заду́шливий. Ніч стала така задушна: напевно, дощ буде (Крот., Сини.., 1948, 307); Коли вони втрьох виходили з задушної майстерні на вільне повітря, сова на шафі скрикнула й змахнула крилами (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
- задушний — Задушний, -а, -е 1) О воздухѣ: спертый. 2) Заупокойный, поминальный. — день. День всеобщаго поминовенія, родительская суббота. Словник української мови Грінченка