1. Словник української мови в 11 томах

зажерливо

ЗАЖЕ́РЛИВО. Присл. до заже́рливий.

Вітя їсть мед швидко, зажерливо, злодійкувато зиркаючи навкруги очима (Вас., III, 1960, 332);

Карпо Джмелик.. із Северином зсаджували на гарбу віялку. — Що ж ти робиш? — підійшов до нього Тетеря. — Це колгоспне майно, а не твоє. — Тепер усе наше, — ще дужче почервонів Карпо, і очі його зажерливо спалахнули (Тют., Вир, 1964, 369).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зажерливо — заже́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зажерливо — Присл. до зажерливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зажерливо — Заже́рливо, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)