зажерливий
ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, а, е.
1. Який без міри багато їсть, жадібний до їжі; ненажерливий.
Свиня пропхалась у садок, Усюди — треба їй, ледачій, Усунуть свій зажерливий роток (Гл., Вибр., 1951, 148);
Потім, коли уже голод і спрагу вони вдовольнили, Згадувать всіх і оплакувать стали супутників любих, Що з корабля полапала й поїла зажерлива Скілла (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 219);
Зажерливі качки; *Образно. Вогонь котився далі, нищівний, зажерливий (Чаб., Балкан, весна, 1960, 147);
// Який виражає або виявляє пожадливість до їжі, ненажерливість.
Лисичка-сестричка лукаво мружила на гребінчастого півня зажерливі очі (Збан., Курил, о-ви, 1963, 189).
2. перен. Жадібний до наживи, багатства, нестримний у задоволенні своїх матеріальних потреб.
Не один ліс повалив сей зажерливий купчина-хижак (Донч., VI, 1957, 456);
// Який виражає жадобу до наживи, користолюбство.
Шпаркими, зажерливими очима обмацала вона в одну мить усі куточки просторої, сповненої всіма достатками, хати (Кач., Вибр., 1947, 14).
Значення в інших словниках
- зажерливий — заже́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
- зажерливий — див. жадний; ненажера Словник синонімів Вусика
- зажерливий — ЖАДІБНИЙ; (хто) ненажерливий, ненаситний, ненатленний, ненатлий, невситимий, ід. несита пелька, г. жеровитий; П. грошолюбний, корисливий, шкурний. Словник синонімів Караванського
- зажерливий — -а, -е. 1》 Який без міри, багато їсть, жадібний до їжі; ненажерливий. || Який виражає або виявляє пожадливість до їжі, ненажерливість. 2》 перен. Жадібний до наживи, багатства, нестримний у задоволенні своїх матеріальних потреб. || Який виражає жадобу до наживи, користолюбство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зажерливий — ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙ розм., ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЗАХЛА́ННИЙ розм. Словник синонімів української мови
- зажерливий — Заже́рливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)