зажерливий
ЖАДІБНИЙ; (хто) ненажерливий, ненаситний, ненатленний, ненатлий, невситимий, ід. несита пелька, г. жеровитий; П. грошолюбний, корисливий, шкурний.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зажерливий — заже́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
- зажерливий — див. жадний; ненажера Словник синонімів Вусика
- зажерливий — -а, -е. 1》 Який без міри, багато їсть, жадібний до їжі; ненажерливий. || Який виражає або виявляє пожадливість до їжі, ненажерливість. 2》 перен. Жадібний до наживи, багатства, нестримний у задоволенні своїх матеріальних потреб. || Який виражає жадобу до наживи, користолюбство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зажерливий — ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙ розм., ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЗАХЛА́ННИЙ розм. Словник синонімів української мови
- зажерливий — Заже́рливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зажерливий — ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який без міри багато їсть, жадібний до їжі; ненажерливий. Свиня пропхалась у садок, Усюди — треба їй, ледачій, Усунуть свій зажерливий роток (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах