1. Словник синонімів української мови

зажерливий

ЖА́ДІ́БНИЙ (який надто прагне збагачення, наживи і т. ін.), ПОЖА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ, ЗАГРЕБУ́ЩИЙ розм., ЗАПОПА́ДНИЙ рідше, ЗАХЛА́ННИЙ розм., НЕВСИТИ́МИЙ рідше, НЕНАЖЕ́РНИЙ рідше, НЕСИ́ТИЙ рідше, ЗАЖЕ́РНИЙ рідше, ЗАГРЕ́БИСТИЙ рідше, ПОЖА́ДНИЙ рідше. Всі вони (родичі княгині Ольги) жадібні, тільки й думають, як би щось привласнити (С. Скляренко); Він вдався в свого діда Фотія. Такий же дикий, пожадливий, самовпевнений, нещирий (Я. Качура); Тільки тепер по-справжньому стало видно, чим була Каховка.. для ненаситних владарів рабовласницького Півдня (О. Гончар); — Багатство робить людину зажерливою (С. Чорнобривець); Вовк не їсть вовка, не ловить собі подібних.. Але це ненажерливе плем'я (людей) поїдало власних своїх родичів,.. з котрими зводило нескінченні війни за самиць і за місця ловів, і просто за владу і перевагу (М. Грушевський); Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина — тепер підуть під школи (М. Коцюбинський); Такий захланний, він навіть за німців присвоїв собі Ротову ниву під лісом (П. Козланюк); Незліченні природні багатства і неймовірні людські зусилля десятків народів ішли в прірву, а точніше, в ненажерну пельку монстра — виморочної великодержави (з журналу); Цар зажерний вередує, А нещасний люд бідує (Л. Первомайський); Запопадливі до поживи, баришу, розвивають (Саливон з Гнатом) давньовічні навички, пробуджують пожадні хутірські пристрасті (К. Гордієнко). — Пор. 1. скупи́й.

НЕНАЖЕ́РЛИВИЙ (який багато їсть, любить поїсти), НЕНАЖЕ́РНИЙ рідше, ЗАЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., ПРОЖЕ́РЛИВИЙ підсил. або зневажл., розм., ОБЖЕ́РЛИВИЙ зневажл., ЗАЖЕ́РНИЙ розм. рідше, ПА́ЖЕРЛИВИЙ підсил. розм., ПРОЖЕ́РНИЙ підсил. розм. рідше; НЕНАСИ́ТНИЙ (жадібний на їжу, який не може насититися). На Ташані кричали, ляпаючи крилами, гуси, чулося бовтання ненажерливої щуки (Григорій Тютюнник); Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (К. Гордієнко); Поки зажерливий люд ще не різав биків на поживу, Так золотий утішався Сатурн на землі плодовитій (М. Зеров).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зажерливий — заже́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зажерливий — див. жадний; ненажера Словник синонімів Вусика
  3. зажерливий — ЖАДІБНИЙ; (хто) ненажерливий, ненаситний, ненатленний, ненатлий, невситимий, ід. несита пелька, г. жеровитий; П. грошолюбний, корисливий, шкурний. Словник синонімів Караванського
  4. зажерливий — -а, -е. 1》 Який без міри, багато їсть, жадібний до їжі; ненажерливий. || Який виражає або виявляє пожадливість до їжі, ненажерливість. 2》 перен. Жадібний до наживи, багатства, нестримний у задоволенні своїх матеріальних потреб. || Який виражає жадобу до наживи, користолюбство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зажерливий — Заже́рливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. зажерливий — ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, а, е. 1. Який без міри багато їсть, жадібний до їжі; ненажерливий. Свиня пропхалась у садок, Усюди — треба їй, ледачій, Усунуть свій зажерливий роток (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах