заживляти
ЗАЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАЖИВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. заживля́ть; док., перех. Сприяти загоюванню;загоювати, виліковувати.
Назва «живиця» походить від старовинного повір’я про її здатність заживляти рану на дереві (Наука.., 9, 1956, 18);
— Все ж таки треба б перев’язати й заживити їм [козакам] рани,— клопотливо говорила Орися (Стар., Облога.., 1961, 63).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заживляти — заживля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- заживляти — -яю, -яєш, недок., заживити, -влю, -виш; мн. заживлять; док., перех. Сприяти загоюванню; загоювати, виліковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заживляти — ГО́ЇТИ (виліковувати пошкодження на тілі), ЗАГО́ЮВАТИ, ЗАЖИВЛЯ́ТИ, ЗГО́ЮВАТИ діал.; ЗАЛІКО́ВУВАТИ (за допомогою ліків, лікування); ПІДГО́ЮВАТИ (трохи, частково). — Док.: заго́їти, заживи́ти, залікува́ти, підго́їти. Словник синонімів української мови