1. Словник синонімів української мови

заживляти

ГО́ЇТИ (виліковувати пошкодження на тілі), ЗАГО́ЮВАТИ, ЗАЖИВЛЯ́ТИ, ЗГО́ЮВАТИ діал.; ЗАЛІКО́ВУВАТИ (за допомогою ліків, лікування); ПІДГО́ЮВАТИ (трохи, частково). — Док.: заго́їти, заживи́ти, залікува́ти, підго́їти. Кликнули брата Агапіта живо, Що силу трав, які кругом росли, І соків знав таємні переміни, І рани вмів гоїти, біль втишать (І. Франко); Він кілька місяців пролежав у лазаретах, загоюючи рану (Ю. Бедзик); — Треба б перев'язати й заживити їм рани, — клопотливо говорила Орися (М. Старицький); Як же всі зраділи, коли нарешті, залікувавши в залізничній лікарні рану, приїхав Олин батько (Л. Юхвід); Стадник не зомлів і після останнього кия. Підгоївши виразки сорому.., він.. поніс люту злобу свою до шляхетського можновладства (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заживляти — заживля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заживляти — -яю, -яєш, недок., заживити, -влю, -виш; мн. заживлять; док., перех. Сприяти загоюванню; загоювати, виліковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заживляти — ЗАЖИВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАЖИВИ́ТИ, влю́, ви́ш; мн. заживля́ть; док., перех. Сприяти загоюванню;загоювати, виліковувати. Назва «живиця» походить від старовинного повір’я про її здатність заживляти рану на дереві (Наука.. Словник української мови в 11 томах