1. Словник української мови в 11 томах

заживо

ЗА́ЖИВО, присл. При житті, живими,

[2-га дівчина:] Та бог з тобою, Мар’яно, що се ти заживо начала себе оплакувать? Одумайся! (Вас., III, 1960, 14);

Вони [герої] були серед солдатів, які не хотіли більше гнити заживо в окопах (Цюпа, Україна.., 1960, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заживо — за́живо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. заживо — присл. За життя, живими. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заживо — ЗА́ЖИВО, ЖИВЦЕ́М, ЖИВИ́М (ЖИВИ́МИ). Кажуть, за старого князя людей живцем у землю ховали (Панас Мирний). Словник синонімів української мови