заживок
ЗАЖИ́ВОК, вку, ч., діал.
1. Зародок.
Пропало просо: морози заживок побили (Сл. Гр.);
*Образно. Добрий заживок у серце Марії поклала радянська школа (Рад. Укр., 15.III 1962, 3).
2. Живлення.
Як гноювата земля, то корень [корінь] кращий заживок має (Сл. Гр.);
// їжа, страва.
Було, що в себе лише й мали заживку — горня картоплі (Чорн., Пісні.., 1958, 25).
3. Заробіток.
Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заживок — зажи́вок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- заживок — див. їда Словник синонімів Вусика
- заживок — -вку, ч., діал. 1》 Зародок. 2》 Живлення. || Їжа, страва. 3》 Заробіток. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заживок — ЖИ́ВЛЕННЯ (перев. про рослини — те, чим живиться організм), ПОЖИ́ВА, ЗАЖИ́ВОК діал. Щоб одержати високі врожаї озимої пшениці, необхідно забезпечити рослини всіма елементами живлення (з журналу); Ягоди не давали достатньої поживи виснаженому тілові (О. Словник синонімів української мови
- заживок — Зажи́вок, -вку м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. Луб. у. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. Черк. у. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. Кам. Словник української мови Грінченка