заживок

Значення в інших словниках

1. заживок — зажи́вок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
2. заживок — див. їда Словник синонімів Вусика
3. заживок — ЖИ́ВЛЕННЯ (перев. про рослини — те, чим живиться організм), ПОЖИ́ВА, ЗАЖИ́ВОК діал. Щоб одержати високі врожаї озимої пшениці, необхідно забезпечити рослини всіма елементами живлення (з журналу); Ягоди не давали достатньої поживи виснаженому тілові (О. Словник синонімів української мови
4. заживок — ЗАЖИ́ВОК, вку, ч., діал. 1. Зародок. Пропало просо: морози заживок побили (Сл. Гр.); *Образно. Добрий заживок у серце Марії поклала радянська школа (Рад. Укр., 15.III 1962, 3). 2. Живлення. Як гноювата земля, то корень [корінь] кращий заживок має (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
5. заживок — Зажи́вок, -вку м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. Луб. у. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. Черк. у. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. Кам. Словник української мови Грінченка