заживок

ЖИ́ВЛЕННЯ (перев. про рослини — те, чим живиться організм), ПОЖИ́ВА, ЗАЖИ́ВОК діал. Щоб одержати високі врожаї озимої пшениці, необхідно забезпечити рослини всіма елементами живлення (з журналу); Ягоди не давали достатньої поживи виснаженому тілові (О. Донченко); Як гноювата земля, то корень кращий заживок має (Словник Б. Грінченка).

ЗАРОБІ́ТОК (плата за виконану роботу), ЗАРІ́БОК (ЗАРО́БОК) рідше, ЗАСЛУЖЕНИ́НА діал., ДОРО́БОК діал., ЗАЖИ́ВОК діал.; ПРИРОБІ́ТОК (додатковий заробіток); ОКЛА́Д, СТА́ВКА (зарплата, установлена відповідно до посади, кваліфікації тощо). Заробіток лікарського практиканта був невеличкий і зовсім недостатній для нових життєвих вимог Безбородька (Ірина Вільде); Лісорубові не вистачало заробітку, щоб прогодувати свою невелику сім'ю (Т. Масенко); (Герміона:) Даремне ти, Антею, не взяв від нього грошей.. Сяк чи так, а се ж твоя заслуженина (Леся Українка); Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок (Словник Б. Грінченка); Син живе не на свої шістсот, він має ще приробіток поверх того (І. Сенченко). — Пор. пла́та.

ЗА́РОДОК (організм у ранній період свого розвитку, що живиться за рахунок матері або поживних речовин у яйці), ПЛІД, ЗАЧА́ТОК, ЕМБРІО́Н біол., ЗАЖИ́ВОК діал. Лиш у певній утробі і з зародків певних приходить Кожна істота на світ (М. Зеров); — Гріх убивати плід! Гріх, Килино, бо воно теж людина, хоч і ненароджена (Є. Гуцало); Багато вакцин, які вводяться для запобігання гострим вірусним інфекційним захворюванням, виготовляються в культурах тканин тварин і на ембріонах курей (з газети); Пропало просо: морози заживок побили (Словник Б. Грінченка).

Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́ розм., ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., ПОКО́РМ розм., СПОЖИ́ВА розм., ПОТРА́ВА рідше, СПОЖИ́ВОК рідше, СПОЖИ́ТОК рідко, ЇСТВО́ заст., ЇДЛО́ діал., З'Ї́ЖА діал., ПОЖИ́ТОК діал.; СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОК заст., Ї́ДЖЕННЯ діал. (перев. те, що їдять люди); ТРА́ПЕ́ЗА (у монастирі). Поспєлов з Істоміним взяли рушниці і пішли полювати, щоб внести приємний додаток до корабельної їжі (З. Тулуб); Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж з неї за користь (Григір Тютюнник); Пісок, пісок, Та колючки — пожива бідного верблюда (М. Шеремет); — Хліб та вода, ото єдиний мій поживок (І. Нечуй-Левицький); — Гой, козаченьку, пане ж мій, Який же буде покорм твій? — Будем їсти соломаху, Козацькую затираху (пісня); Тут їли рознії потрави, І все з полив'яних мисок (І. Котляревський); І знов довгі роки упертої праці, терплячої безупинної праці мурашки, що ледве здобуває собі злиденний споживок (З. Тулуб); Забігаю в хату торбинку з їством на пасовище прихопити (О. Ковінька); — Підем у привокзальний буфет, там я вчора бачив оливки, з Греції привезли. Треба ж і нам спробувати це аристократичне їдло (М. Стельмах); Корисна в городі з'їжа, он які гладкі відтіля вертаються (Панас Мирний); Сояшник пишний, нікчемний будяк, Все їй (бджолі) іде на пожитки (І. Манжура); Прийшов він раз обідать до Дем'яна, А у Дем'яна страва добрая була: І маслечко, і сало, і сметана (Л. Глібов); (Антон:) Дівчата, ставте на стіл, що там є їстівного (М. Кропивницький); Було, що в себе лиш і мали заживку — горня картоплі (С. Чорнобривець); За сидження нема їдження (М. Номис); — Умивайтесь, трапеза чекає на столі (І. Микитенко). — Пор. 1. стра́ва, харчі́.