зазор
ЗАЗО́Р, а, техн. Щілина, отвір між двома прилягаючими поверхнями.
При роботі поршень (особливо з алюмінієвого сплаву) розширюється від нагрівання більше, ніж циліндр. Тому між поршнем і циліндром залишають зазор (Автомоб., 1957, 37);
Кісточкові плоди пропускають через вальці з таким зазором між ними, щоб кісточки лишились цілими (Ком. Укр., 7, 1956, 39).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зазор — зазо́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- зазор — Зазор — clearance — *Spiel, Abstand, Luft, Lücke – позитивна різниця між розмірами отвору і вала (розмір отвору більший розміру вала). Гірничий енциклопедичний словник
- зазор — -а. 1》 тех. Щілина, отвір між двома прилеглими поверхнями. 2》 мисл. Око хорта. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зазор — Шпара Словник чужослів Павло Штепа
- зазор — У, ч., бізн. Прибуток. З цієї оборутки матимеш гарний зазор. Словник сучасного українського сленгу
- зазор — ЩІ́ЛИ́НА (вузький отвір у чомусь), ШПА́РА, ШПА́РКА, ШПАРИ́НА, РОЗКО́ЛИНА, ПРОЩІ́ЛИНА рідше, РОЗЩІ́ЛИНА рідше, РОЗЩЕ́ЛИНА рідко, СКАЛУ́БИНА розм., ШКАЛУ́БИНА (ШКАРУ́БИНА) розм.; ЗАЗО́Р техн. Словник синонімів української мови