1. Словник української мови в 11 томах

зазублений

ЗАЗУ́БЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до зазуби́ти.

У деяких комах.. яйцеклад на кінці зазублений на зразок пилки, з допомогою якої комаха випилює в рослині заглибину для відкладання яйця (Захист рослин..і 1952, 19).

2. у знач. прикм. Який має зазублини.

Коло основи.. довгого і тонкого, немов батіг, хвоста [морського кота] міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип (Наука.., 7, 1956, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазублений — зазу́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зазублений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зазубити. 2》 у знач. прикм.Який має зазублини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зазублений — ЩЕРБА́ТИЙ (із зазублинами, щербинами), ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, ЗАЗУ́БЛЕНИЙ, ЩЕ́РБЛЕНИЙ, ВИ́ЗУБЛЕНИЙ. Я написав на щербатій колонаді рейхстагу: "Не чіпайте нас більше, не вимушуйте гніватися!" (В. Словник синонімів української мови