зазублений

зазу́блений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до зазубити.

2》 у знач. прикм.Який має зазублини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зазублений — зазу́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зазублений — ЩЕРБА́ТИЙ (із зазублинами, щербинами), ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, ЗАЗУ́БЛЕНИЙ, ЩЕ́РБЛЕНИЙ, ВИ́ЗУБЛЕНИЙ. Я написав на щербатій колонаді рейхстагу: "Не чіпайте нас більше, не вимушуйте гніватися!" (В. Словник синонімів української мови
  3. зазублений — ЗАЗУ́БЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зазуби́ти. У деяких комах.. яйцеклад на кінці зазублений на зразок пилки, з допомогою якої комаха випилює в рослині заглибину для відкладання яйця (Захист рослин..і 1952, 19). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах