1. Словник української мови в 11 томах

займаний

ЗА́ЙМАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до займа́ти 5, 6.

Лише мох вкриває собою оте віковічне, ніким не займане каміння (Шияп, Переможці, 1950, 5).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. займаний — за́йманий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. займаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до займати 5), 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. займаний — За́йманий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)