1. Словник української мови в 11 томах

займистий

ЗАЙМИ́СТИЙ, а, е. Який легко спалахує, загоряється.

Ні в якому разі не можна [в тваринницьких приміщеннях] утеплювати стіни і горищні перекриття соломою, очеретом або іншим займистим матеріалом (Колг. Укр., 9, 1958, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. займистий — займи́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. займистий — -а, -е. Який легко спалахує, загоряється. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. займистий — ЛЕГКОЗАЙМИ́СТИЙ (який легко займається), ЗАЙМИ́СТИЙ, ПАЛАХКИ́Й, ВОГНЕНЕБЕЗПЕ́ЧНИЙ (небезпечний щодо пожежі). Легкозаймиста рідина; Займистий матеріал; Октани є зосередженням палахкої енергії (з газети); Абажури з тканини та паперу вогненебезпечні (з газети). — Пор. I. горю́чий. Словник синонімів української мови