1. Словник української мови в 11 томах

займенниковий

ЗАЙМЕННИКО́ВИЙ, а, е. Стос. до займенника.

Питальні речення, що мають у своєму складі питальні слова [займенники хто, що, який, котрий, чий..], звуться іноді займенниковими (Сл. лінгв. терм., 1957, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. займенниковий — займеннико́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. займенниковий — -а, -е. Стос. до займенника. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. займенниковий — Займеннико́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)