закапелок
ЗАКАПЕ́ЛОК, лка, ч.
1. Куток, невелике місце по за чим-небудь, у чомусь.
Той їх і у хату уведе, і у комору, і на горище, і де є який закапелок — усюди, усім усе покаже (Кв.-Осн., II, 1956, 399);
Вона була певна що її татко ще живий. Він, певно, обрятувавсь у якийсь закапелок, — такий, що й вода туди не досягне (Гр. Без хліба, 1958, 161);
Там [за грубою] страшенна спека, тісно, закапелок зовсім темний (Мик., Кадильниця, 1959, 14);
Вони перешіптувалися в кутку в класі, в найзатишнішому закапелку між піччю і старою шафою (Донч., IV, 1957, 75).
2. Невелике, тісне приміщення, маленька прибудова до чого-небудь.
На якихсь чверть години замикався [Каргат] в своєму закапелку, щоб нашвидкуруч щось підрахувати (Шовк., Інженери, 1956, 101);
На фільварку з дозволу пана-дідича Сава до житла пристосував закапелок, біля свинарника (Чорн., Пісні.., 1958, 49).
Значення в інших словниках
- закапелок — закапе́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- закапелок — див. куток; прибудова; схованка Словник синонімів Вусика
- закапелок — Закуток, запічок, закомірок. Словник синонімів Караванського
- закапелок — -лка, ч. 1》 Куток, невелике місце поза чим-небудь, у чомусь. 2》 Невелике, тісне приміщення, маленька прибудова до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закапелок — закапе́лок → закамарок Лексикон львівський: поважно і на жарт
- закапелок — ЗА́КУТОК (куток або невелике місце поза чим-небудь, у чомусь; невелике тісне приміщення), ЗАКАПЕ́ЛОК, ЗАКАМА́РОК, ЗА́КУТ розм., ЗАКУ́ТИНА діал., ЗАКОМІ́РОК (ЗАКОМО́РОК) діал.; ЗАХОДЕ́НЬКИ мн., розм. (кутки). Словник синонімів української мови
- закапелок — Закапелок, -лку м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Кв. II. 285. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках. Канев. у. Словник української мови Грінченка