закапелок

ЗА́КУТОК (куток або невелике місце поза чим-небудь, у чомусь; невелике тісне приміщення), ЗАКАПЕ́ЛОК, ЗАКАМА́РОК, ЗА́КУТ розм., ЗАКУ́ТИНА діал., ЗАКОМІ́РОК (ЗАКОМО́РОК) діал.; ЗАХОДЕ́НЬКИ мн., розм. (кутки). З закутка за піччю, звідки виглядало дерев'яне ліжко, спочатку з'явилися ноги, взуті в шкарбани, потім висунувся і сам дід Маврикій (О. Донченко); Її кинули в маленький закапелок під самим дахом і замкнули на замок (О. Іваненко); Яринка вискочила зі свого закамарка, почала поратись біля остогидлого шинкваса (М. Стельмах); В халупі Федора Данилюка вже темна ніч лягла на лаву, забралася в закутини, виповзла на піч (І. Чендей); Оникій ще позирив по вікнах, заглянув у ванькир, в закоморок (М. Стельмах); Всі заходеньки обходила (Свиня), і смітники, І куточки (Л. Глібов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закапелок — закапе́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. закапелок — див. куток; прибудова; схованка Словник синонімів Вусика
  3. закапелок — Закуток, запічок, закомірок. Словник синонімів Караванського
  4. закапелок — -лка, ч. 1》 Куток, невелике місце поза чим-небудь, у чомусь. 2》 Невелике, тісне приміщення, маленька прибудова до чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. закапелок — закапе́лок → закамарок Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. закапелок — ЗАКАПЕ́ЛОК, лка, ч. 1. Куток, невелике місце по за чим-небудь, у чомусь. Той їх і у хату уведе, і у комору, і на горище, і де є який закапелок — усюди, усім усе покаже (Кв.-Осн., II, 1956, 399); Вона була певна що її татко ще живий. Словник української мови в 11 томах
  7. закапелок — Закапелок, -лку м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Кв. II. 285. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках. Канев. у. Словник української мови Грінченка