закаркати

ЗАКА́РКАТИ, аю, аєш, док. Почати каркати.

Ось воно сонце ще більше пригріє, В лузі закаркає грак (Щог., Поезії, 1958, 87);

Та надвечір повіяло з теплого краю, над Ковалівкою закаркало вороння (Кучер, Прощай.., 1957. 221).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закаркати — зака́ркати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закаркати — -аю, -аєш, док. Почати каркати. Великий тлумачний словник сучасної мови