закачувати
ЗАКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Підгортати край одежі або засукувати, підкочувати її частини, щоб не забруднити, не замочити і т. ін.
Татари скидали капці, закачували штани й ставали до помочі (Коцюб., І, 1955, 391);
Як хотілося Михайлові.. закачати холоші, побрести по коліна у воду, нарвати цілий жмуток жовтоцвіту! (Збан., Сеспель, 1961, 362);
По лікті закачала [Катерина] рукава, замісила глину й змазала долівку (Чорн., Визвол. земля, 1959, 144).
◊ Зака́чувати (закача́ти) рукава́ (рукави́) — братися ревно до роботи.
— Нині, коли ми набираємо такого розгону, — тільки закачуй рукава (Рад. Укр., 16. II, 1962, 3).
2. тільки 3 ос. Викликати запаморочення, нудоту.
Він доброзичливо посміхався, і схоже було, що літак його таки справді не закачав (Голов., Тополя.., 1965, 9).
3. Качаючи насосом, нагнітати що-небудь кудись, у щось.
Прийшли могутні цементувальні агрегати. Майже двісті тонн цементу закачали в свердловину і засипану піском небезпечну воронку (Наука.., 5, 1964, 46).
Значення в інших словниках
- закачувати — зака́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- закачувати — -ую, -уєш, недок., закачати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Підгортати край одежі або засукувати, підкочувати її частини, щоб не забруднити, не замочити і т. ін. Закачувати рукава. 2》 тільки 3 ос. Викликати запаморочення, нудоту. 3》 Качаючи насосом, нагнітати що-небудь кудись, у щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закачувати — зака́чувати (засу́кувати) / закача́ти (засука́ти) рука́ва (рукави́). Ревно братися до роботи. Почалися жнива — закачуй рукава,— каже одне з багатьох народних прислів’їв (З газети); — Одне слово, час засукувати рукава, братця,— сказав Петренко... Фразеологічний словник української мови
- закачувати — ЗАКА́ЧУВАТИ (ЗАКО́ЧУВАТИ) (підгортати край одягу чи його частини), ЗАСУ́КУВАТИ, ПІДКА́ЧУВАТИ (ПІДКО́ЧУВАТИ), ПІДСУ́КУВАТИ, ЗАКА́СУВАТИ діал., ПІДКА́СУВАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- закачувати — Зака́чувати, -ка́чую, -ка́чуєш; закача́ти, -ча́ю, -ча́єш = зака́сувати, закаса́ти (рукави́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- закачувати — Закачувати, -чую, -єш сов. в. закача́ти, -ча́ю, -єш, гл. 1) = закасувати, закасати. 2) — глину. У горшечниковъ: смоченную водой глину смѣшивать такъ, чтобы обратить ее въ тѣстообразную массу. Вас. 178. Словник української мови Грінченка