закачувати
зака́чувати (засу́кувати) / закача́ти (засука́ти) рука́ва (рукави́). Ревно братися до роботи. Почалися жнива — закачуй рукава,— каже одне з багатьох народних прислів’їв (З газети); — Одне слово, час засукувати рукава, братця,— сказав Петренко, проводжаючи гостей (А. Крижанівський); Хочеш добра своєму народові — не плач, не заламуй рук, а засукай рукава і ставай до тієї роботи, на яку здатен (З газети).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закачувати — зака́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- закачувати — -ую, -уєш, недок., закачати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Підгортати край одежі або засукувати, підкочувати її частини, щоб не забруднити, не замочити і т. ін. Закачувати рукава. 2》 тільки 3 ос. Викликати запаморочення, нудоту. 3》 Качаючи насосом, нагнітати що-небудь кудись, у щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закачувати — ЗАКА́ЧУВАТИ (ЗАКО́ЧУВАТИ) (підгортати край одягу чи його частини), ЗАСУ́КУВАТИ, ПІДКА́ЧУВАТИ (ПІДКО́ЧУВАТИ), ПІДСУ́КУВАТИ, ЗАКА́СУВАТИ діал., ПІДКА́СУВАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- закачувати — Зака́чувати, -ка́чую, -ка́чуєш; закача́ти, -ча́ю, -ча́єш = зака́сувати, закаса́ти (рукави́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- закачувати — ЗАКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Підгортати край одежі або засукувати, підкочувати її частини, щоб не забруднити, не замочити і т. ін. Татари скидали капці, закачували штани й ставали до помочі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- закачувати — Закачувати, -чую, -єш сов. в. закача́ти, -ча́ю, -єш, гл. 1) = закасувати, закасати. 2) — глину. У горшечниковъ: смоченную водой глину смѣшивать такъ, чтобы обратить ее въ тѣстообразную массу. Вас. 178. Словник української мови Грінченка