закишіти

ЗАКИШІ́ТИ, ши́ть, док., розм. Почати кишіти;

// ким, чим. Наповнитися великою кількістю кого-, чого-небудь.

— Тут ми скаламутимо тили білих. Пождіть! Всі байраки, яри закишать повстанцями (Головко, І, 1957, 75);

Вулиця одразу закишіла народом (Руд., Остання шабля, 1959, 427).