заклад
ЗА́КЛАД, у, ч. Установа з певним штатом службовців і адміністрацією, що працюють в якій небудь галузі освіти, науки, культури і т. ін.
Ще в гімназії Борис займав видне місце серед товаришів, ба й учителі гляділи на нього, як на головну оздобу закладу (Фр., III, 1950, 29);
Широчезна мережа по містах і селах нашої Радянської України культурно-освітніх закладів (Вишня, І, 1956, 320);
Він ще каже про те, щоб члени бригади починали вчитись, щоб вступали у вечірні та заочні учбові заклади (Ткач, Арена, 1960, 206).
◊ Закри́тий навча́льний за́клад див. закри́тий.
ЗАКЛА́Д, у, ч.
1. Умова між сперечальниками, за якою той, хто програв, повинен виконати що-небудь; парі.
Бернабо охоче пристав на сі умови, і, хоч інші.. купці намагались їх од того закладу розраяти, знаючи, що з того велике лихо може скоїтися, Амброджуоло та Бернабо так розтроюдились обидва, що на те розраювання не вважали і ту свою угоду для більшої певності на письмі списали (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 158).
2. Гроші, річ і т. ін., на які сперечаються і які є предметом виграшу.
— Панове, Амброджуоло сказав щиру правду; він виграв заклад. Нехай же прийде, коли його хіть, по ті гроші (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 159).
◊ Би́тися (поби́тися) об (у) закла́д; Іти́ (піти́) в закла́д — сперечатися на гроші, яку-небудь річ і т. ін.
Ми з Сидором у заклад бились, дак я й програв (Барв., Опов.., 1902, 505);
[Явдоха:] Сперечались-сперечались, а далі побилися об заклад. Постій же, кажу [Прісьці], як приїде Галя, то ти сама будеш поратись біля печі, а як ні — то я тобі стьожку куплю… (Мирний, V, 1955, 133);
— А я для чогось побився об заклад з парубками, що притягну з лісу деревину. Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (Стельмах, Хліб.., 1959, 494);
— Може, води в роти понабираємо, Маріє? Понабираємо і в заклад підемо, хто більше вимовчить (Кучер, Чорноморці, 1956, 285).
3. Забезпечення одержуваної позички яким-небудь майном, цінностями, що передаються кредиторові; застава ( див. заста́ва¹).
— Усе добро Тихонове.. було вже привезено і з-під закладу викуплено (Кв.-Осн., II, 1956, 150);
[Петро:] Весною загадали платить подимне: Грошей не було. Пораїлись ми з жінкою, і я поніс Борохові кожуха на заклад, щоб взять у нього таляр (К.-Карий, II, 1960, 29);
— Хоч би банки завели, де б під заклад гроші давали (Мирний, III, 1954, 282).
4. перен., рідко. Доказ, свідчення чого-небудь.
[Тиміш:] Ну, дозволь разок поцілувать на заклад нашого спарування. [Лукерка:] Тоді ж і цілуватимеш, як спаруємось (Крон., V, 1959, 583).
Значення в інших словниках
- заклад — за́клад іменник чоловічого роду установа закла́д іменник чоловічого роду застава, парі Орфографічний словник української мови
- заклад — 1) установа, (науковий) інституція, центр, (загальноосвітній) школа, (культурний) музей, бібліотека, (похоронний) бюро, (діловий) фірма, компанія. 2) парі; (грошей) застава; Р. доказ, свідчення. Словник синонімів Караванського
- заклад — I [заклад] -ду, м. (ў) -д'і, мн. -дие, -д'іў (установа) II [заклад] -ду, м. (ў) -д'і (застава, парі) Орфоепічний словник української мови
- заклад — I закл`ад-у, ч. 1》 Умова між сперечальниками, за якою той, хто програв, повинен виконати що-небудь; парі. 2》 Гроші, річ і т. ін., на які сперечаються і які є предметом виграшу. Битися об заклад. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заклад — 1. (на позику) застава 2. це див. інститут Словник чужослів Павло Штепа
- заклад — за́клад крав. складка (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- заклад — би́тися / поби́тися об закла́д з ким і без додатка. 1. Сперечатися, домовляючись про умови виграшу. — Я пам’ятаю тебе з тих часів, як ти бігав за м’ячиком по вулиці і бився зі мною об заклад, що ластівка може перелетіти море... Фразеологічний словник української мови
- заклад — УСТАНО́ВА (організація з певними штатом і адміністрацією, що відає якоюсь галуззю народного господарства, культури, науки і т. ін.), ЗА́КЛАД, ІНСТИТУ́ЦІЯ книжн., УРЯ́Д діал. Словник синонімів української мови
- заклад — За́клад, -ду, -дові; -лади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заклад — Заклад, -ду м. 1) Основаніе, фундаментъ. 2) Учрежденіе, заведеніе. 3) Количество неваленнаго сукна, какое можно положить въ валушку въ одинъ разъ. 4) Закладъ, пари. Давай у заклад на гроші. Грин. І. 213. битись, заходити, іти у закла́д. Держать пари. Словник української мови Грінченка