заклад

УСТАНО́ВА (організація з певними штатом і адміністрацією, що відає якоюсь галуззю народного господарства, культури, науки і т. ін.), ЗА́КЛАД, ІНСТИТУ́ЦІЯ книжн., УРЯ́Д діал. Державна установа; Навчальний заклад; Лікувально-профілактичний заклад; Відповідно до ухвали президії Академії Федір Архипович відряджається на науковий конгрес фізико-математичних інституцій у Лозанну (Н. Рибак); Головна дорога веде попри магістрат, староство, жандармерію, почтовий уряд (Уляна Кравченко).

ЗАКЛА́Д (угода про виконання якого-небудь зобов'язання тією особою, що програє), ПАРІ́. — А я для чогось побився об заклад з парубками, що притягну з лісу деревину. Воно, звісно, дурне діло заклад, але ж не ламати слова (М. Стельмах); — Здається, генерал Кнобельсдорф програв парі (Ю. Бедзик).

I. ЗАСТА́ВА (забезпечення одержуваної позички майном, цінностями і т. ін.), ЗАКЛА́Д, ЗАСТАНО́ВА діал. У Харві.. можна було часом розжитися й на кілька доларів, під невеликий відсоток або заставу (Н. Рибак); (Петро:) Грошей не було. Пораїлись ми з жінкою, і я поніс Борохові кожуха на заклад, щоб взять у нього таляр (І. Карпенко-Карий); — Кожушанку у застанову не візьму, а як треба грошей, то продай кожушанку або теличку (Л. Яновська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заклад — за́клад іменник чоловічого роду установа закла́д іменник чоловічого роду застава, парі Орфографічний словник української мови
  2. заклад — 1) установа, (науковий) інституція, центр, (загальноосвітній) школа, (культурний) музей, бібліотека, (похоронний) бюро, (діловий) фірма, компанія. 2) парі; (грошей) застава; Р. доказ, свідчення. Словник синонімів Караванського
  3. заклад — I [заклад] -ду, м. (ў) -д'і, мн. -дие, -д'іў (установа) II [заклад] -ду, м. (ў) -д'і (застава, парі) Орфоепічний словник української мови
  4. заклад — I закл`ад-у, ч. 1》 Умова між сперечальниками, за якою той, хто програв, повинен виконати що-небудь; парі. 2》 Гроші, річ і т. ін., на які сперечаються і які є предметом виграшу. Битися об заклад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заклад — 1. (на позику) застава 2. це див. інститут Словник чужослів Павло Штепа
  6. заклад — за́клад крав. складка (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. заклад — би́тися / поби́тися об закла́д з ким і без додатка. 1. Сперечатися, домовляючись про умови виграшу. — Я пам’ятаю тебе з тих часів, як ти бігав за м’ячиком по вулиці і бився зі мною об заклад, що ластівка може перелетіти море... Фразеологічний словник української мови
  8. заклад — За́клад, -ду, -дові; -лади, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. заклад — ЗА́КЛАД, у, ч. Установа з певним штатом службовців і адміністрацією, що працюють в якій небудь галузі освіти, науки, культури і т. ін. Ще в гімназії Борис займав видне місце серед товаришів, ба й учителі гляділи на нього, як на головну оздобу закладу (Фр. Словник української мови в 11 томах
  10. заклад — Заклад, -ду м. 1) Основаніе, фундаментъ. 2) Учрежденіе, заведеніе. 3) Количество неваленнаго сукна, какое можно положить въ валушку въ одинъ разъ. 4) Закладъ, пари. Давай у заклад на гроші. Грин. І. 213. битись, заходити, іти у закла́д. Держать пари. Словник української мови Грінченка