заклепка
ЗАКЛЕ́ПКА¹, и, ж. Металевий стрижень з головкою на одному кінці, застосовуваний для з’єднання окремих деталей шляхом розплющення другого кінця.
Багато вузлів автомобіля мають деталі, які з’єднані між собою заклепками (Автомоб., 1957, 341);
Котельники карбували рубці і клепали заклепки (Донч., III, 1956, 413);
*У порівн. — Тимку, я тебе любитиму, з усіх доріг виглядатиму, — тихо проговорила Орися, ніжно беручи його за ..руку, на долоні якої, як заклепки на плугові, виблискували мозолі (Тют., Вир, 1964, 279).
ЗАКЛЕ́ПКА², и, ж. Те саме, що закле́пування.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заклепка — закле́пка 1 іменник жіночого роду стрижень закле́пка 2 іменник жіночого роду заклепування Орфографічний словник української мови
- заклепка — I з`акл`епка-и, ж. Металевий стрижень з головкою на одному кінці, застосовуваний для з'єднання окремих деталей через розплющення другого кінця. II закл`епка-и, ж. Те саме, що заклепування. Великий тлумачний словник сучасної мови