заклепка
I з`акл`епка-и, ж.
Металевий стрижень з головкою на одному кінці, застосовуваний для з'єднання окремих деталей через розплющення другого кінця.
II закл`епка-и, ж.
Те саме, що заклепування.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заклепка — закле́пка 1 іменник жіночого роду стрижень закле́пка 2 іменник жіночого роду заклепування Орфографічний словник української мови
- заклепка — ЗАКЛЕ́ПКА¹, и, ж. Металевий стрижень з головкою на одному кінці, застосовуваний для з’єднання окремих деталей шляхом розплющення другого кінця. Багато вузлів автомобіля мають деталі, які з’єднані між собою заклепками (Автомоб. Словник української мови в 11 томах