заклик

ЗА́КЛИК, у, ч.

1. Прохання, запрошення прийти, приїхати, з’явитися куди-небудь.

Ти [весна] все не йдеш, і заклик наш даремний. Хоть час давно настав твого приходу (Сам., І, 1958, 117);

Яків Претвич з Гаврон, трембовецький староста, прибув перший на заклик свого давнього друга Острозького (Ле, Наливайко, 1957, 48);

[Шалімов:] Це вона, Любуша. Вона їде до мене… бо вона почула мій заклик, бо вона мене любить… (Коч., II, 1956, 59);

// Звук, вигук, що кличе, закликає.

Раптом хтось.. помітив відсутність молодої пари. Почались розшуки по кімнатах, заклики, одним словом, відразу зчинилась велика метушня (Вільде, Сестри.., 1958, 583);

Навкруги суцільне ревище, стогін, передсмертні крики і невщухаючі заклики: «Вперед!» (Гончар, II, 1959, 436);

Мов солдат, який чує заклик сурми, Андрій покірно побрів до берега (Дмит., Наречена, 1959, 190);

*Образно. І все було мені потрібно: кав’ярні, пляжі, і причали, Красунь незнаних сміх принадний, Очей вологих заклик звабний (Мур., Осінні сурми, 1964, 28).

2. без додатка і до чого. Звертання до певної групи людей, у якому в стислій формі висловлено провідну ідею часу, політичну вимогу, завдання; відозва, гасло.

Заклик: «Геть самодержавство!» пролунав по всій Росії (Ленін, 7, 1949, 173);

Полум’яні слова бойових закликів Центрального Комітету Комуністичної партії завжди відбивають найбільш характерне для кожного етапу комуністичного будівництва (Рад. Укр., 1.ХІ 1960, 1);

Є щось напрочуд мужнє, героїчне і величне в масовому пориві комсомольців та комсомолок, які йдуть за закликом партії на новий трудовий подвиг (Довж., III, 1960, 72);

// Прохання, вимога розгорнути яку-небудь діяльність, певним чином поводити себе.

— Ось і тепер — весь я, як говорив уже тобі, захопився недавнім закликом передових наших виробничників працювати без дотації (Крот., Сини.., 1948, 11);

Як там не є, а заклик до ввічливості, написаний її [Ліни] рукою, висить на цьому.. місці (Гончар, Тронка, 1963, 268).

3. рідко. Те саме, що ви́клик 2.

Голос Уляни зміцнів. За якусь мить він ніби постарішав на декілька років. В ньому пролунав відвертий уже заклик (Довж., І, 1958, 294).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заклик — (висунута ідея) відозва, лозунг, поклик, клич, гасло. Словник синонімів Полюги
  2. заклик — за́клик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. заклик — (сурми) поклик, клич, клик; ОК. вигук; (до чого) прохання, запрошення, д. зазив; (провідника) гасло, льозунг, відозва, звернення; Р. виклик. Словник синонімів Караванського
  4. заклик — [заклиек] -ку, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  5. заклик — -у, ч. 1》 Прохання, запрошення прийти, приїхати, з'явитися куди-небудь. || Звук, вигук, що кличе, закликає. 2》 без додатка і до чого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. заклик — ЗА́КЛИК (висловлена у формі звертання ідея, політична вимога, завдання), ВІДО́ЗВА, ГА́СЛО, ЛО́ЗУНГ, ПО́КЛИК, КЛИЧ уроч., ПО́КРИК рідко. Козаки почали вже занепадати духом. Та ось до них у табір прийшла незнайома жінка — козачка. Словник синонімів української мови
  7. заклик — За́клик, -ку, -кові, в -ку; лики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. заклик — За́клик, -ку м. Призывъ, зазовъ, воззваніе. А за тим удруге, втрете заклик оддається. Мл. л. сб. 139. Словник української мови Грінченка