1. Словник української мови в 11 томах

заклинатель

ЗАКЛИНА́ТЕЛЬ, я, ч. Те саме, що заклина́ч.

— Я літаю над Гімалаями, бачу позахмарні піки, бачу пальми, священний Ганг, храми Мадраса, бородатих сикхів, заклинателів змій (Загреб., День.., 1964, 215).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заклинатель — заклина́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. заклинатель — -я, ч. Те саме, що заклинач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заклинатель — ЧАКЛУ́Н (людина, яка займається чаклунством), ЧАРІВНИ́К, МАГ, ХАРАКТЕ́РНИК, ЗНА́ТНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК, ЧУДОДІ́Й заст., МОЛЬФА́Р діал., ЧУДЕ́СНИК заст., ЧОРНОКНИ́ЖНИК заст., ВІДЬМА́К заст.; ЗАКЛИНА́Ч заст., ЗАКЛИНА́ТЕЛЬ заст. Словник синонімів української мови