заклично

ЗАКЛИ́ЧНО. Присл. до закли́чний.

Десь далеко, ніби намагаючись перемогти вітряні далі, гудів працьовитий тепловоз, гудів настирливо, заклично (Собко, Нам спокій.., 1959, 158);

Час від часу заклично обзивається золотавий горн. Чути вигуки команд (Збан., Малин. дзвін, 1958, 217).