закліпати

ЗАКЛІ́ПАТИ, аю, аєш, док., чим і без додатка. Почати кліпати.

Всі повернули до Панаса обличчя, а чужий раптом замовк, поклав руки на стіл і закліпав очима (Коцюб., II, 1955, 44);

Командир запаленими очима здивовано глянув на Охріма, закліпав повіками, не розуміючи, чого від нього хоче старий матрос (Кучер, Чорноморці, 1956, 133);

Обличчя Дмитра Івановича витягнулося, очі неспокійно закліпали (Руд., Остання шабля, 1959, 122);

*Образно. Слідом за його гранатою ще три наших громом розкотилися по місту. І, мов луна, на сусідніх вулицях прогриміли такі ж вибухи. Сонне місто здивовано закліпало вогниками у вікнах (Панч, Іду, 1946, 73).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закліпати — заклі́пати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закліпати — -аю, -аєш, док., чим і без додатка. Почати кліпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закліпати — Закліпати, -паю, -єш гл. Замигать. Бубна тільки очима закліпав і нічого не сказав. Левиц. Пов. 184. Словник української мови Грінченка