закордон

ЗАКОРДО́Н, у, ч., розм. Чужоземні, зарубіжні країни.

— Промишляють [полковники-білогвардійці], хто як може! — Нібито й сіллю взялися з закордоном торгувати (Гончар, II, 1959, 77);

У М. Дорохової він [Т. Г. Шевченко] зустрівся із своїм давнім знайомим по Петербургу поетом-сатириком П. Шумахером, який недавно повернувся з закордону (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 455);

— Як почне було [дід Слива] співати італійських пісень… Навчився, як їздив із паном по закордонах… (Ю. Янов., II, 1954, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закордон — див. чужина Словник синонімів Вусика
  2. закордон — ЗАКОРДОН – ЗА КОРДОН – ЗАРУБІЖЖЯ Закордон, -у, розм. Чужоземні, зарубіжні країни. – Однієї морозної ночі спалахнув на економії великий хлів з вигодуваними для закордону сорока п’ятьма кабанами (Є. Літературне слововживання
  3. закордон — Чужина, чужа сторона, сов. зарубіжжя, ок. закордоння; пр. ЗАКОРДОНОМ, на чужині, в чужих сторонах <�краях>, флк. за морем, суч. за океаном. Словник синонімів Караванського
  4. закордон — -у, ч., розм. Чужоземні країни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. закордон — Закордо́н, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)