закореніти

ЗАКОРЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. тільки 3 ос. Міцно встановитися, усталитися; застаріти (про звичку, звичай і т. ін.).

2. Стати невиправним, запеклим (про людей).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закореніти — закорені́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закореніти — -ію, -ієш, док. 1》 тільки 3 ос. Міцно встановитися, усталитися; застаріти (про звичку, звичай і т. ін.). 2》 Стати невиправним, запеклим (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закореніти — УСТА́ЛИТИСЯ (закріпитися в певній формі), УЗВИЧА́ЇТИСЯ, ВСТАНОВИ́ТИСЯ (УСТАНОВИ́ТИСЯ), УКОРЕНИ́ТИСЯ (ВКОРЕНИ́ТИСЯ), ПРИЖИ́ТИСЯ, ПОВЕСТИ́СЯ розм. безос.; ЗАКОРЕНІ́ТИ (про щось негативне — міцно закріпитися). — Недок. Словник синонімів української мови