1. Словник синонімів української мови

закореніти

УСТА́ЛИТИСЯ (закріпитися в певній формі), УЗВИЧА́ЇТИСЯ, ВСТАНОВИ́ТИСЯ (УСТАНОВИ́ТИСЯ), УКОРЕНИ́ТИСЯ (ВКОРЕНИ́ТИСЯ), ПРИЖИ́ТИСЯ, ПОВЕСТИ́СЯ розм. безос.; ЗАКОРЕНІ́ТИ (про щось негативне — міцно закріпитися). — Недок.: уста́люватися, узвича́юватися, встано́влюватися (устано́влюватися), встановля́тися (установля́тися), укорі́нюватися (вкорі́нюватися), укоріня́тися (вкоріня́тися), прижива́тися. Цілком усталилися на той час (XVI-XVII ст.) і епітети народнопісенних творів: коник сивенький, вороний; вода — тиха; річка — бистра (з журналу); Справді, не знаю, звідки встановилась за мною слава альтруїстки! (Леся Українка); Співанка могла увійти до збірника, закружляти льотом по всій країні, прижитися в народі на довгі роки (І. Волошин). — Пор. 1. вести́ся.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закореніти — закорені́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закореніти — -ію, -ієш, док. 1》 тільки 3 ос. Міцно встановитися, усталитися; застаріти (про звичку, звичай і т. ін.). 2》 Стати невиправним, запеклим (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закореніти — ЗАКОРЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. тільки 3 ос. Міцно встановитися, усталитися; застаріти (про звичку, звичай і т. ін.). 2. Стати невиправним, запеклим (про людей). Словник української мови в 11 томах