закорковувати

I. ЗАТИКА́ТИ (закривати який-небудь отвір); ЗАКУ́ПО́РЮВАТИ (щільно); ЗАКОНОПА́ЧУВАТИ (перев. клоччям і т. ін. шпарини, дірки); ЗАКОРКО́ВУВАТИ (перев. пляшку корком). — Док.: заткну́ти, затка́ти діал. заку́по́рити, законопа́тити, закоркува́ти. Крізь борт струменить вода. Моряк на передній лаві кидається затикати пролам (Ю. Мушкетик); — Зернисту каву, що є ще в хаті, хай Мариня засипле до пляшки, закоркує щільно, і будемо держати тільки для гостей (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закорковувати — закорко́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закорковувати — -ую, -уєш, недок., закоркувати, -ую, -уєш, док., перех. Щільно затикати пляшку чи якусь посудину перев. корком або чим-небудь іншим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закорковувати — ЗАКОРКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Щільно затикати пляшку чи якусь посудину перев. корком або чим-небудь іншим. Він поклав записку в порожню пляшку, міцно закоркував її (Кучер, Чорноморці, 1956, 210). Словник української мови в 11 томах