1. Словник української мови в 11 томах

закривіти

ЗАКРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., без додатка і на що. Почати кульгати, зробитися кульгавим.

Закривіла на ногу, та не знає, на котору (Укр.. присл.., 1955, 203);

Уночі не поїхав він сюди на Вітрову Балку. Багато князівських їхало, але він ні: закривіла коняка (Головко, II, 1957, 294).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закривіти — закриві́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закривіти — -ію, -ієш, док., без додатка і на що. Почати кульгати, зробитися кульгавим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закривіти — Закривіла на ногу, та не знає на котору. Вдає із себе хвору. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. закривіти — Закривіти, -вію, -єш гл. Стать хромымъ. Черк. у. Словник української мови Грінченка