закрижанілий

ЗАКРИЖАНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до закрижані́ти.

На далекому Подолі, над самісінькою гладінню наче закрижанілих у нічному спокою хвиль моря-Дніпра,.. — в недавно відкритому «Клубі матросів Дніпровської флотилії» — теж ще світилося (Смолич, Мир.., 1958, 73);

// У знач. прикм.

В теплому повітрі полинули, солодкі пахощі.. перших квітів, яким так не терпілося побачитись з сонцем, що вони поспішили пробитись до нього крізь закрижанілий сніг (Речм., Весн. грози, 1961, 82).