закріп

ЗА́КРІП, ЗАКРЕ́ПА, ч., спец. Те саме, що за́кріпка.

В отвір вставляють або легкими ударами молотка забивають закріп, в який потім загвинчують шуруп з надітим на нього роликом (Монтаж і ремонт.., 1956, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закріп — за́кріп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови