закріп
ЗА́КРІП, ЗАКРЕ́ПА, ч., спец. Те саме, що за́кріпка.
В отвір вставляють або легкими ударами молотка забивають закріп, в який потім загвинчують шуруп з надітим на нього роликом (Монтаж і ремонт.., 1956, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закріп — за́кріп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови