закріпачуватися
ЗАКРІПА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАКРІПА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся. док., іст.
1. Ставати кріпаком.
2. тільки недок. Пас. до закріпа́чувати.
В епоху феодалізму, що виник на руїнах античного суспільства і розкладу первісно-общинного ладу так званих варварських племен Західної Європи, основні виробники-селяни закріпачуються поміщиками (Ком. Укр., 8, 1966, 63).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закріпачуватися — закріпа́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- закріпачуватися — -уюся, -уєшся, недок., закріпачитися, -чуся, -чишся, док., іст. 1》 Ставати кріпаком. 2》 тільки недок. Пас. до закріпачувати. Великий тлумачний словник сучасної мови