1. Словник української мови в 11 томах

закріплюючий

ЗАКРІ́ПЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до закрі́плюватн.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закріплюючий — Що закріплює, призначений закріпити, п-к закріплювальний, закріпний, для закріплення, (хто) закріплювач; (засіб) протипроносний. Словник синонімів Караванського
  2. закріплюючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до закріплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови