1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закріплюючий

закрі́плюючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до закріплювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закріплюючий — Що закріплює, призначений закріпити, п-к закріплювальний, закріпний, для закріплення, (хто) закріплювач; (засіб) протипроносний. Словник синонімів Караванського
  2. закріплюючий — ЗАКРІ́ПЛЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до закрі́плюватн. Словник української мови в 11 томах